Ентузіазм, з яким я підходив до підготовки до ЗНО з початку навчального року, дуже швидко почав зникати вже на другий місяць. Звичайно, я усвідомлював, що це дуже важливо і необхідно, але не в цьому була проблема. Навантаження, яке з кожним тижнем все збільшувалося і збільшувалося, призводило до банальної відсутності достатньої кількості часу і сил. Спираючись на досвід своїх учнів, можу сказати, що дещо подібне відчуває кожен. Особливо важко взимку, коли сонячний день короткий, енергії не вистачає, а займатися потрібно іноді до восьмої-дев’ятої вечора.
Графік кожного учня у середньому виглядає наступним чином: з 9 ранку до 15-16 годин – школа; з 16 – до 18, або й до 20 години – репетитори (якщо в один день два додаткових). В середньому заняття з репетиторами з трьох предметів відбуваються шість разів на тиждень. У проміжках між заняттями необхідно робити домашнє завдання зі школи, а також виконуватися завдання, які дає репетитор. Тому дуже часто мої учні готували домашнє завдання вже перед самим нашим заняттям, за 20-30 хвилин до початку. Ефективність такої підготовки була мінімальною, але й я розумів, що часу у них небагато. Здавалося б небагато. Але це не зовсім так.
У 2010 році я, як і більшість моїх однолітків, вів активне життя у мережі. На той час мережею номер один у нас був «Вконтакте» і, якщо чесно, часу я там просиджував багато. До того ж все це тільки активно розвивалося, з’являлися нові функції, можливості і ставало все цікавіше і цікавіше. Давайте будемо відвертими – на сьогоднішній день мало що змінилося, але, можливо, замість Вконтакте тепер усі переїхали до Instagram. Підсвідомо, можливо, кожен усвідомлює, що не потрібно так багато часу витрачати в інтернеті, що потрібно готуватися. Потім виникає думка, що «я ж цілий день працював, можу пів годинки відпочити». Але пів годинки розтягуються. Вечеря, серія якогось серіалу або відео на YouTube, переписка у приват, декілька Stories про те, як важко готуватися до ЗНО і, взагалі, жити і ось – вже час доходить до 22-23 години. Тепер можна трошки й почитати, але так відпочили, що єдине, чого хочеться – це спати.
Дещо подібне відбувається не лише з випускниками шкіл, але й студентами університету, повірте мені. Але питання не стоїть: «Так що, мені взагалі не відпочивати?». Обов’язково відпочивати! Тут, навіть, не може бути обговорень. Але відпочинок повинен бути певним чином контрольований.
Давайте повернімося до графіка середнього учня. Репетитори закінчуються о 18 – 20 годині. Дещо детальніше я про це ще згадаю нижче, але найбільш ефективний етап підготовки до ЗНО починається як раз в час самостійного опрацювання матеріалу. Не з репетитором, а саме після його заняття. Часу на самостійне опрацювання у нас залишається не так й багато. Після репетитора потрібно зробити домашнє завдання зі школи (як правило, це вже за залишковим принципом, але все ж таки потрібно), потім завтра репетитор з іншого предмету, до якого потрібно підготуватися, а також бажано й повторити те, що проходили з репетитором сьогодні. Жах як багато всього!. Але це точно не привід застрягти у мережі. То як бути?
Розповім вам як із цими викликами намагався впоратися я у свій час як випускник школи, а потім і як студент університету. Насправді, часу на виконання домашніх завдань потрібно не так вже й багато, особливо у школі. Візьмемо умовну тему з історії України. Їх за програмою ЗНО 2020 року 32, але деякі є дуже великими за обсягом, тому репетитори, як правило, їх розбивають для кращого засвоєння. В середньому за одне ґрунтовне заняття із практикою та закріпленням тестами можна пройти 5-6 друкованих сторінок А4. Може трошки менше, або трошки більше. Потім репетитор попросить вас дома перечитати ці сторінки і виконати тести. Увага – питання! Скільки потрібно часу, щоб прочитати у тиші 5-6 сторінок А4? Умовно 12-14 кеглем. В середньому це 400-500 слів на сторінку. А якщо є таблички, то ще менше. Отже, при середній швидкості читання 150-200 слів на хвилину прочитати одну сторінку можна за 3-5 хвилин. 5-6 сторінок – 15-30 хвилин. 30 хвилин максимум! Після прочитання виконати декілька десятків тестів – це ще 15 хвилин. То ж 45 хвилин вам коштуватиме ґрунтовна підготовка теми та її закріплення.
Звісно, це робота. Вона вимагає терпіння та сили волі. Але навіть якщо ви приступите до теми о 21 годині вечора, вже о 22 будете вільними. Так, починається час, коли іноді потрібно працювати до 22 години і до 23. Іноді й далеко за опівніч. Але ж ви знаєте заради чого це робите. Згадуйте час від часу про свою мотивацію та матеріальний бік питання. Якщо не накопичувати предмети, а виконувати їх регулярно, то часу звільняється достатньо багато, щоб встигати і зі школою, і з репетиторами. А після 22 вже спокійно собі насолоджуйтеся Instagram, якщо будуть сили.
Пам’ятаю як у школі час від часу я змушував себе на два тижні відмовлятися від «Вконтакте» взагалі. Просто не заходити туди. Важко уявити на скільки я вільнішим себе почував і наскільки продуктивнішим був у навчанні. Книжки прочитував, домашні завдання робив, з друзями зустрічався і на все реально вистачало часу. Питання постає у площині пріоритетів. Пріоритет тесту над відпочинком, пріоритет повторення матеріалу над переглядом серіалу тощо. Все залежить від того, як ви зумієте себе організувати. І як зазначалося вище, це не повна відмова від чогось заради чогось. Час на заняття є. І час на відпочинок є. Питання просто полягає у його ефективному використанні.