Меню Закрити

Глава 3. 5 факторів ефективної підготовки до тесту ЗНО

Окрім зовнішніх елементів ефективної підготовки до ЗНО, таких як мотивація та правильна самоорганізація і використання часу, існує ще низка внутрішніх аспектів, які варто враховувати, якщо є бажання скласти тести успішно. За точку відліку ми візьмемо те, що у вас є репетитор, який допомагає у викладанні та поясненні матеріалу. Але якщо ви вирішили готуватися самостійно, ці поради також допоможуть зробити це більш ефективно. Вони універсальні для будь-якого предмету, але акцент, оскільки я викладач історії, буду робити саме на підготовці до ЗНО з історії України.


Фактор 1. Створення графіку підготовки

Мабуть, ви неодноразово чули, що кожен предмет, з якого складається ЗНО, має власну програму. Знайти цю програму можна на офіційному сайті Центру оцінювання якості освіти і це не викликає великих труднощів. Ознайомившись із нею, ви побачите, що там є вичерпна кількість тем і до кожної теми власні вимоги, якими учень повинен оволодіти. З історії – це, наприклад, необхідні дати та імена, вміння пояснювати певні терміни та розуміти хід історичного процесу. Програма визначає певні рамки, за які виходити не бажано, але й заповнити які потрібно своїми знаннями повністю. Відповідно, з кожної з 32 теми, яка є в програмі з історії України, будуть питання на тесті. Пройти потрібно все.

Але все – не означає поглиблення у тему на рівня студента 4 курсу. Як правило, репетитори допомагають утримувати учня в рамках програми і давати йому увесь необхідний обсяг інформації, але в той же час вони не дозволяють виходити за межі необхідного. Тим не менш буває так, що й з репетиторами учні проходять одну-дві теми протягом місяців. А потім виникає справедливий острах не пройти всю програму.


Ось для цього і необхідно розробити графік підготовки. Мається на увазі не ваш повсякденний графік, а саме графік осягнення програми предмету. Не обов’язково його розписувати та вішати у себе над ліжком або робочим столом. Можна все прорахувати і тримати просто у голові. Умовно кажучи, якщо це 32 теми, кожна з яких є різною за обсягом та складністю, то варто поділити кількість часу, який у вас залишився до ЗНО на 32. Якщо ви починаєте у вересні або у жовтні – це один графік, у грудні-лютому – інший. Чим ближче до ЗНО, тим, звичайно, інтенсивніше повинна бути робота. Але це вкрай важливо зробити.

У моїй практиці були випадки, коли учні приходили до мене у лютому і казали, що хвилюються не встигнути все пройти тому, що зі своїм репетитором просуваються дуже повільно. Це може бути високоякісний спеціаліст, який буде чудово знати свою тему, але ЗНО не потребує цих глибинних знань репетитора. ЗНО потребує оволодіння необхідним мінімумом знань учнем і на цьому й варто концентрувати увагу. Тому невеличка порада: не сидіть дуже довго над однією темою. Краще ви повернетеся до цього наприкінці року, якщо буде час, ніж повністю проігноруєте певні розділи. А зазвичай не встигають пройти теми з історії ХХ століття, які ще й виноситься на ДПА. Правильний розподіл часу на засвоєння кожної теми є одним із факторів успіху.


Фактор 2. Повторення матеріалу

Часто ми чуємо відоме прислів’я, яке зазвичай зустрічається російською мовою: «Повторение – мать учения». Вичерпне прислів’я, що ж тут скажеш. Трохи рідше зустрічається продовження цієї мудрої фрази: «Повторение – мать учения и прибежище ослов». Погодьтеся, першопочатковий сенс після цього доповнення дещо розмивається. Але як і будь-яке стале прислів’я, яке прийшло до нас з глибини століть, воно чудово його передає.


Повторювати необхідно правильно. Ключове слово тут «необхідно». І «правильно». Дослідники стверджують, що інформація, яку повторили протягом 24 годин після першого з нею ознайомлення, закріплюється у довгостроковій пам’яті на 90%. Протягом 48 годин – на 40 %. Подальшу тенденцію ви відчуваєте.

На своєму досвіді можу сказати, що це працює. Якщо, наприклад, ви пройшли тему з історії України у понеділок ввечері, то найкраще повторити її буде у вівторок ввечері. А ще краще у понеділок перед сном, а потім у вівторок. Цього достатньо, щоб більшість інформації залишилася у пам’яті. Звичайно, будь-які деталі забуваються, але загальна картинка обов’язково закріпиться і перед самим ЗНО згадати це буде не важко. Оскільки протягом часу знання будуть накопичуватися і на інформацію з більш ранніх тем будуть накладатися факти та події із останніх уроків, грамотний підхід до запам’ятовування є необхідним. І знову ж таки, питання стоїть у площині самоорганізації. Зусилля потрібно спрямувати на те, щоб змусити себе повторювати. Трошки вище я зазначав, що це забирає не так багато часу, але, звичайно, в умовах тиші та спокійної атмосфери.


Ще одним моментом, на якому я хотів би зупинитися, є загальне повторення усього пройденого матеріалу вже напередодні самого тесту. Це також відіграє суттєву роль у підсумку. Бажано принаймні за три дні, а ще краще за тиждень починати повторювати всю інформацію, пройдену протягом року. Спокійно, не поспішаючи проходити тести, консультуватися із репетитором, згадувати найскладніші теми та деталі. Якщо ви займаєтеся із репетитором, він вас спрямує на це заключне повторення. Якщо самостійно, то варто пам’ятати про необхідність ще раз все згадати з того, що проходили впродовж року.


Фактор 3. Робота із додатковими матеріалами

На перший погляд цей пункт дещо суперечить першому, в якому зазначалося, що потрібно засвоїти все, що потрібно, але не більше того, що потрібно. І це правда. Мова йшла про необхідність пройти усю програму. І вимоги, які є у програмі, повинні бути у пріоритеті. Але якщо теми потрохи проходяться, ви не відстаєте від графіку, то чому б не закріпити їх та розширити своє розуміння. До того ж це додаткова можливість повторити матеріал і зробити це цікаво. Моя рекомендація дуже проста – використовуйте для цієї мети YouTube.

На сьогодні там просто неймовірна кількість цікавих проектів фактично з кожної теми, яку ви проходите з історії України. Якщо вже й відпочивати від навчання, то, на мій погляд, це гарна альтернатива зробити це із користю.

Очевидно, ви помітили, що програма ЗНО побудована у хронологічній послідовності – від історії суспільства кам’яного віку і до наших днів. Шукати відео також можна також за хронологічним принципом. Не обмежуйте пошук відео на YouTube виключно запитами «ЗНО. Історія України». Так можна швидко розчаруватися. Я б радив іноді взагалі відходити від історії України, але віднаходити схожі теми. Наприклад, якщо ви проходите Давню історію України, то ідеально було б подивитися документальні фільми присвячені давнім суспільствам, створені, наприклад BBC або History. Там є безліч високоякісних стрічок, які розкривають історію того часу. І просувайтеся цим шляхом далі. Теми з історії середніх віків, нового часу або, що взагалі важко переоцінити, новітнього часу. Наприклад, історія Першої світової війни, історія міжвоєнного періоду, Другої світової – просто години відео, які можна дивитися для розширення свого розуміння тогочасних реалій.

Також існують прекрасні документальні стрічки з української історії, які тим більше варто використовувати під час підготовки. Безумовно, не потрібно забувати про своє найголовніше завдання – вичерпати програму. Але додаткові матеріали не просто дозволяють розширити знання, але й зробити більш яскравою та контрастною вашу картину минулого. На моє переконання, краще ЗНО складають ті, у кого в уяві ліпше змальована картина минулого та є певне розуміння історичного процесу. З цієї точки зору не варто нехтувати додатковими можливостями щось пізнати, особливо коли це демонструють наочно.

Фактор 4. Обговорення та переказ пройденого матеріалу.

Деякі батьки практикують дуже цікавий підхід у навчальному процесі своїх дітей. Я не знаю, як це відбувається у вас, але у мене в родині ще з перших класів мама завжди вимагала, щоб я переказував їй те, що прочитав. І це було з будь-якого гуманітарного або
природничого предмету (від літератури до хімії). Не скажу, що я був дуже щасливий від цього, але переказував. Якщо щось погано запам’ятав, йшов назад до кімнати, перечитував і знову переказував. Таким чином я готувався до уроків. Не кожного дня, але достатньо часто.

Який в цьому сенс? А дуже просто. Ви можете 100 разів про себе розповідати вірша, але поки не розкажете його 1-2 рази комусь у голос, ви його нормально не запам’ятаєте. Якщо ви прочитали цікаву книгу або подивилися неймовірний фільм і ви розповідаєте про це друзям, то набагато краще запам’ятовуєте те, що побачили, ніж друг, якому ви про це розповіли. Наша пам’ять хоче відтворення того, що вона «знає». Тому що відтворюючи ви не просто повторюєте, а повторюєте свідомо. Уявіть, що ви з трьома друзями поділили три теми ЗНО між собою і домовилися про те, що потім зберетеся і кожен розповість основні моменти кожному. Нехай це будуть літературні твори. Ось ви зібралися, настала ваша черга і ви починаєте розповідати. 100% щось не зможете згадати. Але друзям потрібно отримати вичерпну інформацію. Що ви робите? Відкриваєте конспект або твір, шукаєте те, що забули і знову розповідаєте. Робите це тому, що відчуваєте відповідальність. Але вже більш чітко, свідомо і, найголовніше, закріпивши те, що спочатку не вдалося запам’ятати.

Така схема працює із усіма викладачами. Колись мене на другому курсі навчання дивувало як викладач фактично напам’ять розповідає абсолютно дрібний фактичний матеріал, не звертаючись до конспектів або інших додаткових матеріалів. Але відповідь дуже проста. Він читає цей матеріал 20 років підряд. У пам’яті відклалося все до найменших дрібниць тому, що ці дрібниці повинні знати студенти і він не міг ними нехтувати. Коли я сам почав викладати історію України, відбулося те ж саме. Я з впевненістю можу сказати, що пам’ятаю 99% усього фактичного матеріалу з програми ЗНО тому, що повторюю це не просто 5 років, але й кожного року різним учням або групам учнів декілька разів з кожної теми. І якщо відверто, то кращого рецепту запам’ятати щось, ніж розповісти це іншому, або, навіть, навчити його, на мою думку, не існує.

Таким чином, якщо у вас є можливість збиратися із друзями, спілкуйтеся з ними на теми із ЗНО. Переказуйте один одному, перевіряйте або виправляйте один одного і тоді результат не змусить себе чекати. Перевірено роками.


Фактор 5. Робота на уроках в школі

Мабуть, найбільш провокативний розділ. Робота на уроках в школі може допомогти успішно скласти ЗНО? В цьому немає жодних сумнівів. Звичайно, я не говорю про необхідність із сумлінням вчити хімію (вибачте мене, хіміки) для того, щоб скласти ЗНО з української мови або історії України. Але я на 100% впевнений, що в 11 класі потрібно дуже сумлінно підходити до вивчення програми 11 класу на уроках із профільних для вас предметів. Чому я згадую про, здавалося б, очевидні речі?


80% моїх учнів протягом року казали мені, що вони не дуже вникають в те, що проходять на уроках тому, що будуть проходити це зі мною пізніше. І як я їх не намагався переконати у необхідності робити над собою зусилля – марно. Звичка перекладати свої сподівання на репетитора не призводять до гарних результатів. Згадайте розділ про повторення. Інформацію, яку вже проходили, набагато легше закріпити, ніж абсолютно нову.

У школі протягом року у вас є величезна кількість часу ознайомитися із історією Другої світової війни і другої половини ХХ століття. Це, приблизно, чверть усіх питань ЗНО та половина з ДПА. Суттєвий відсоток, щоб ним нехтувати, погодьтеся. Звичайно, приблизно весною ви будете проходите все це із вашим репетитором, але краще це зробити ще один раз, ніж вперше взагалі. Те ж саме стосується й української літератури. У вас реально є час для осягнення цілого пласту тем і дуже недалекосяжно це ігнорувати. Практика показує, що учні, які в школі дійсно намагалися брати максимум, на 10-15 % складають ЗНО краще.


Таким чином, моя порада. Через не хочу і не можу слухати та намагатися вникати в те, що проходите на уроках або, що краще, те, що читаєте у підручниках. Згодом репетитор вас спрямує, але ви вже не будете новачком у цьому процесі.

Глава 2         Замість висновків